шикування

шикування
I -я, с., розм.
Дія за знач. шикувати 1).

II -я, с.
Дія за знач. шикувати II і шикуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "шикування" в других словарях:

  • шикування — 1 іменник середнього роду показування шику розм. шикування 2 іменник середнього роду ставлення в ряд …   Орфографічний словник української мови

  • муштра — и, ж. 1) Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. || розм. Сукупність правил військового шикування. 2) перен. Методи виховання та навчання, що ґрунтуються на механічній… …   Український тлумачний словник

  • Полесская сечь — Полесская сечь …   Википедия

  • каре — невідм., с. Бойове шикування піхоти у формі чотирикутника; застосовувалося з 18 ст. перев. для відбиття кавалерійських атак. || Про те, що має форму чотирикутника …   Український тлумачний словник

  • лава — I и, ж. 1) Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді – прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що небудь; ослін. || Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а… …   Український тлумачний словник

  • повзводний — а, е, військ. Здійснюваний окремими взводами, по взводах. Повзводне шикування …   Український тлумачний словник

  • порядок — дку, ч. 1) Стан коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. 2) Стан, коли все… …   Український тлумачний словник

  • ранжир — у, ч. 1) Шикування людей за зростом в одну шеренгу. •• За ранжи/ром ; Згі/дно з ранжи/ром а) за зростом; б) за чином, старшинством, ступенем значимості, важливості і т. ін. 2) Певний порядок у чому небудь. •• Під оди/н ранжи/р нехтуючи… …   Український тлумачний словник

  • свиня — і/, ж. 1) Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. •• Морська/ свиня/ те саме, що дельфі/н. 2) перен., лайл. Неохайна людина. || Непорядна, нечемна, невдячна людина …   Український тлумачний словник

  • фаланга — и, ж. 1) У Стародавній Греції та Македонії – шикування до бою щільно зімкнених подвійних шеренг важкоозброєної піхоти; також військове з єднання. 2) перен. Про групу осіб, що діють у певній галузі. || Ряд, шеренга кого , чого небудь. 3) У системі …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»