- шикування
- I -я, с., розм.
Дія за знач. шикувати 1).
II -я, с.Дія за знач. шикувати II і шикуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шикування — 1 іменник середнього роду показування шику розм. шикування 2 іменник середнього роду ставлення в ряд … Орфографічний словник української мови
муштра — и, ж. 1) Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. || розм. Сукупність правил військового шикування. 2) перен. Методи виховання та навчання, що ґрунтуються на механічній… … Український тлумачний словник
Полесская сечь — Полесская сечь … Википедия
каре — невідм., с. Бойове шикування піхоти у формі чотирикутника; застосовувалося з 18 ст. перев. для відбиття кавалерійських атак. || Про те, що має форму чотирикутника … Український тлумачний словник
лава — I и, ж. 1) Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді – прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що небудь; ослін. || Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а… … Український тлумачний словник
повзводний — а, е, військ. Здійснюваний окремими взводами, по взводах. Повзводне шикування … Український тлумачний словник
порядок — дку, ч. 1) Стан коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. 2) Стан, коли все… … Український тлумачний словник
ранжир — у, ч. 1) Шикування людей за зростом в одну шеренгу. •• За ранжи/ром ; Згі/дно з ранжи/ром а) за зростом; б) за чином, старшинством, ступенем значимості, важливості і т. ін. 2) Певний порядок у чому небудь. •• Під оди/н ранжи/р нехтуючи… … Український тлумачний словник
свиня — і/, ж. 1) Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. •• Морська/ свиня/ те саме, що дельфі/н. 2) перен., лайл. Неохайна людина. || Непорядна, нечемна, невдячна людина … Український тлумачний словник
фаланга — и, ж. 1) У Стародавній Греції та Македонії – шикування до бою щільно зімкнених подвійних шеренг важкоозброєної піхоти; також військове з єднання. 2) перен. Про групу осіб, що діють у певній галузі. || Ряд, шеренга кого , чого небудь. 3) У системі … Український тлумачний словник